Главная>>Блоги>>Инсайд и Мониторинг>>Народний депутат Дейдей — етапи великого шляху
Среда, 22 Март 2017 12:45

Народний депутат Дейдей — етапи великого шляху

Під рубрикою «Трудова династія»

Ви будете сміятись, але за три тижні до затримання міліцією нинішнього народного депутата України Євгена Дейдея (нагадаю, що Євген Сергійович був засуджений до 5 років позбавлення волі за розбій по трьох епізодах вироком Суворовського районного суду м.Одеса від 23 березня 2012 року, з текстом вироку можна ознайомитись за оцим посиланням http://wp.me/p7OLON-jK), його батько, Дейдей Сергій Якович, був засуджений вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за шахрайство.

Вирок суду відносно Дейдея-старшого розміщений в Єдиному реєстрі судових рішень за цим посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/13452481 , а я подаю нижче його повний текст з особистими даними підсудного та потерпілого.

***
П Р И Г О В О Р
ИМЕНЕМ УКРАИНЫ

18.01.2011

Измаильский горрайонный суд Одесской области в составе:
председательствующего судьи - Пепеляшкова С.М.
при секретаре: Смокиной Н.И.
с участием прокурора: Купцова И.П.
адвоката: Байрамовой С.Г.
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г. Измаиле уголовное дело по обвинению

Дейдей Сергея Яковлевича, 22.10.1954 года рождения, уроженец г.Пологи Запорожской области, украинец, гражданин Украины, образование высшее, военнообязанный, женат, руководитель исполнительного комитета Ренийской районной партийной организации «Наша Украина», проживает г.Рени, ул.Шевченко, 20, кв.1, ранее не судим. –

по ст. 190 ч.1 УК Украины,

УСТАНОВИЛ:

30 апреля 2009 года примерно в 10 часов Дейдей С.Я., являясь депутатом Ренийского городского совета Одесской области, а также председателем постоянной комиссии по коммунальным предприятиям и приватизации в парке «Победы», расположенном по ул.Совесткой в г.Рени Одесской области встретился с потерпевшим Белалы Н.Н. который обратился с просьбой к Дейдей С.Я. оказать содействие в выделении ему земельного участка площадью 0,0588 га по строительству жилого дома по ул.Комсомольськой, 154/1 в г.Рени Одесской области.

Дейдей С.Я., действуя умышлено, из корыстных побуждений, желая завладеть денежными средствами Белалы Н.Н. путем обмана и злоупотребления его доверием, достоверно зная, что возглавляемая им комиссия не рассматривает вопросы регулирующие земельные отношения и решения по этим вопросам принимаются на пленарном заседании городского совета после их обсуждения большинством депутатов, в соответствии со ст.ст. 26 п.34, 59 п.2 Закона Украины «О местном самоуправлении в Украине», заверил последнего, что в силу своих депутатских полномочий решит вопрос о выделении ему земельного участка за денежное вознаграждение в сумме 2500 долларов США, которую необходимо передать в 2 этапа. Белалы Н.Н. согласился с условиями Дейдея С.Я. о передачи последнему первоначальной части указанной суммы в размере 1500 долларов США, а оставшуюся часть требуемого вознаграждения в размере 1000 долларов США передать после принятия решения сессией городского совета о выделении Белалы Н.Н. земельного участка.

Далее, 08.05.2009 года, примерно в 12 часов, по обусловленной договоренности, Дейдей С.Я. приехал к месту работы Белалы Н.Н. по ул. Советской, 12, в г. Рении Одесской области, где в своем автомобиле марки «Тойота Корола», г/н ВН 0470 ВА, получил от Белалы Н.Н. денежные средства в сумме 1500 долларов США 15 купюрами по 100 долларов США в качестве первоначальной части от требуемой суммы в размере 2500 долларов США. 22.05.2009 года состоялась пленарное заседание сессии Ренийского городского совета, на котором обсуждалось заявление Белалы Н.Н. о выделении ему земельного участка под строительство жилого дома. По результатам обсуждения было принято решение о выделении Белалы Н.Н. земельного участка, за которое проголосовали все 16 депутатов присутствующих на сессии.

В этот же день, примерно в 12 часов, Дейдей С.Я., с целью доведения своего преступного умысла, направленного на получение денежных средств путем обмана и злоупотребление доверием до конца, в телефонном разговоре заверил Белалы Н.Н. о том, что решил вопрос о выделении ему земельного участка под строительство жилого дома и потребовал передать ему оставшуюся сумму в размере 1000 долларов США. Спустя 2 часа (в 14 часов), по обусловленной договоренности, Дейдей С.Я. зашел в служебный кабинет Белалы Н.Н., расположенный в помещении отдела архитектуры и градостроительства при Ренийской райгосадминистрации по ул.Совентская,12 в г.Рени Одесской области, где последний передал ему 1000 долларов США. Таким образом, Дейдей С.Я. путем обмана и злоупотребление доверием, действуя единым умыслом, завладел денежными средствами Белалы Н.Н. на общую сумму 2500 долларов США, что по курсу Национального банка Украины на 22.05.2009 г. составляло 19025 грн.

Подсудимый Дейдей С.Я. виновным по ст. 190 ч.1 УК Украины себя признал полностью от дачи показаний по измененному обвинению отказался, ссылаясь на ст. 63 Конституции Украины.

Допрошенный ранее в судебном заседании по обвинению по ст. 368 ч.2 УК Украины виновным себя не признавал и пояснял, что никаких денег у потерпевшего Белалы Н.Н. не требовал и тот деньги ему не передавал.

Вина Дейдея С.Я. в инкриминируемом ему преступлении, предусмотренной ст. 190 ч.1 УК Украины, подтверждается собранными по делу доказательствами.

- показаниями потерпевшего Белалы Н.Н. о том, что он подал заявление в городской совет для получения земельного участка под строительство дома. Его вопрос долго не рассматривался, а затем он получил отказ о выделении ему земельного участка. Он зашел к городскому голове Маципудре Е.Н. и от него узнал, что все вопросы решают депутаты, а именно Дейдей С.Я. и Левкин М.А.. Он встретился с ними и от них узнал, что для решения этого вопроса необходимо заплатить деньги. В основном разговор происходил с Дейдей С.Я. и цена вопроса была определена 2500 тысячи долларов США. При этом было сказано, что деньги необходимо отдать в два этапа: 1500 долларов США до вынесения решения и 1000 долларов после решения вопроса на сессии. При личной встречи с Дейдей С.Я. он в начале мая, недели две до сессии, отдал 1500 долларов США, и после окончания сессии 1000 долларов США. Зная, что от него он незаконно требует деньги, он сообщил об этом в УБОП и все дальнейшим действия были работниками УБОП процессуально были закреплены.

- показаниями свидетелей Марку В. Н. и Димова С.И. о том, что они участвовали в качестве понятых при задержании Дейдей С.Я. и изъятия у него 1000 долларов США - показаниями свидетелей Левкина М.А., Калайджи О.П., Кобенко С.А., Златина Д.С., Дойловской О.А., Павловского Е.В., о том, что на сессии Ренийского городского совета решался вопрос о выделении Белалы Н.Н. земельного участка под строительство дома. Решение принималось в соответствии с законом и Дейдей С.Я. не просил их содействовать при решении данного вопроса в пользу Белалы Н.Н. - показаниями свидетеля Денисова Е.А., Бойко В.Г., Зубатенко И.Н., Маланчук О.И., Георгиева И.И. о том, что было заявление Белалы Н.Н., что у него вымогают деньги для решения вопроса для выделения земельного участка. Данное заявление было принято в производство и впоследствии процессуально оформлялись все действия с передачей денег от Белалы Н.Н. до Дейдея С.Я.

- заявлением Белалы Н.Н. о том, что у него требуют деньги (л.д. 7); - протоколом осмотра о том, что был осмотрен диктофон марки «Самсунг», который потерпевший использовал 30 апреля 2009 года с целью фиксации разговора между ним и Дейдеем С.Я. (л.д. 8-9);

- стенограммой разговора между Дейдей С.Я. и Белалы Н.Н. от 30 апреля 2009 года о том, что у Белалы Н.Н. требовали 2500 долларов США (л.д. 10-12); - протоколом осмотра и вручения денежных средств от 08 мая 2009 года о том, что Белалы Н.Н. были переданы 1500 долларов США, для участия в проведении оперативно-розыскных мероприятий, где переписаны все номера купюр (л.д. 13-18); - стенограммой разговора от 08.05.2009 года между Белалы Н.Н. и Дейдей С.Я. о том, что Дейдей С.Я. получил 1500 долларов США и после решения сессии Белалы Н.Н. отдаст оставшуюся сумму (л.д. 21-22).

- протоколом осмотра и вручения денежных средств о том, что Белалы Н.Н. выдано 1000 долларов США для вручения их Дейдей С.Я. и Левкину М.А. , где были переписаны все номера купюр (л.д. 40-41);

- протоколом осмотра места происшествия от 22.05.2009 года о том, что при задержании Дейдея С.Я. было изъяты 1000 долларов США, находящиеся у него, которые по его словам презначались для передачи сыну, а также 1000 долларов США завернутые в газету, которые он получил от Белалы Н.Н. (л.д. 45-50);

- заявлением о явке с повинной от 22.05.2009 года, в которой Дейдей С.Я. признался в том, что к нему в апреле месяце обратился потерпевший с просьбой о содействии выделении ему земельного участка, была определена сумма вознаграждения и что он первоначально получил от него 1500 долларов США, а после решения вопроса на сессии еще 1000 долларов США (л.д. 62);

- заключение эксперта о том, что на 10 купюрах достоинством 100 долларов США обнаружены у Дейдей С.Я. при его задержании, имеются спецкрасители имеющие общую родовую принадлежность со спецкрасителем, обнаруженном на ватных тампонах со смывами с правой и левой рук Дейдей С.Я. (л.д. 175-177).

Действия Дейдей С.Я. правильно квалифицированы по ст. 190 ч.1 УК Украины, так как он завладел чужим имуществом путем обмана и злоупотреблением доверием (мошенничеством). При избрании меры наказания Дейдей С.Я. суд учитывает общественный характер совершенного им преступления, признание своей вины, положительную характеристику, а поэтому считает возможным избрать ему наказание с применением ст.75 УК Украины.

Руководствуясь ст. ст. 323-324 УПК Украины, суд

ПРИГОВОРИЛ:

Дейдей Сергея Яковлевича признать виновным в совершении преступления, предусмотренного ст. 190 ч.1 УК Украины и считать осужденными к 1 году ограничения свободы.

В силу ст. 75 УК Украины Дейдей С.Я. освободить от отбывания наказания с испытанием, установив испытательный срок 1 (один ) год.

Судебные издержки за проведение экспертиз в сумме 1195 (одна тысяча сто девятьсот пять) грн взыскать с Дейдей С.Я. в доход государства.

Вещественны доказательства по делу (л.д. 208-209) денежные средства в сумме 1900 долларов США 19 купюрами по 100 долларов США, диктофон марки «Самсунг», видеокассету, карту памяти - вернуть по принадлежности, ватные тампоны – уничтожить.

Снять арест с имущества Дейдей Сергея Яковлевича в сумме 500 долларов США и 190 грн, наложенный постановлением старшего следователя прокуратуры Одесской области Бойко А.Г. от 03 июля 2009 года.

Приговор может быть обжалован в Апелляционный суд Одесской области через Измаильский горрайонный суд в течение 15 суток с момента провозглашения.

 

Ви будете сміятись, але вчора я знову був у ресторані «Солом’янська броварня», де колись знайшов флешку з таємними й цілком таємними документами НАБУ. Заходжу, значить, у той ресторан, дивлюсь за звичкою під ноги – а там знову лежить флешка. Коротше кажучи, не став я пити каву, флешку забрав, а коли подивився її вміст – виявилось, що співробітники НАБУ загубили копії матеріалів кримінального провадження №52016000000000429 від 16.11.2016, зареєстрованого в НАБУ відносно витівок народного депутата України Євгена Дейдея за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368-2 КК України – «незаконне збагачення».

Уявляєте, дрібний гоп-стопник Дейдей, який лише в 2011 році вчиняв в Одесі розбійні напади на громадян заради 200 – 300 гривень й відбирав дешеві мобільні телефони, за один рік роботи разом з Аваковим став мультимільйонером, власником елітного автопарку та нерухомості в Києві.

Я ось тепер думаю – подарувати цю флешку Ситнику чи все ж таки матеріали кримінального провадження опублікувати? Давайте проголосуємо.

Соцмережі сколихнула заява народного депутата України від «Народного фронту» Євгена Дейдея про те, що таких, як народний депутат Ігор Луценко, він разом з якимись «бійцями» буде «виховувати» бітами на виході з Верховної Ради.

Бо, виявляється, на відміну від нього, пропахлого порохом бойового командира, Ігор Луценко — це «популист, косящий под АТОшника», який дозволяє собі сумніватись у винятковій чесності та патріотизмі підлеглих Арсена Борисовича Авакова. «За это нужно карать! Причем жёстко!» — пише Дейдей, який так і не спромігся отримати освіту бодай у межах шкільного курсу та вивчити українську мову. 

Зрозуміло, що після такої ескапади захотілось поближче познайомитися з біографією прославленого полководця, яким, безсумнівно, є народний депутат України Євген Дейдей, що пройшов до Верховної Ради за партійним списком «Народного фронту»: довідатись, де саме він воював, коли склав військову присягу, що саме примушує його не розставатися з польовою камуфляжною формою навіть у залі сесійних засідань українського парламенту.

Народний депутат України Дейдей
Народний депутат України Дейдей

На жаль, інформації про славетний бойовий шлях Євгена Сергійовича (не кажучи вже про дату та обставини складання ним військової присяги) у відкритих джерелах немає зовсім. Також відсутні й будь-які біографічні відомості щодо народного обранця — лише дата народження і наявність дружини. Щоправда, близькі до «Народного фронту» інтернет-ресурси повідомляють, що Дейдей до Революції гідності жив у Одесі, маючи освіту політолога, служив слідчим у Суворовському райвідділі міліції і одночасно захоплювався боротьбою зі злочинною владою в лавах партії «Свобода».

Оскільки освіта за фахом «політологія» аж ніяк не надає можливості працювати слідчим, а служба в правоохоронних органах несумісна з членством у політичних партіях, авторові цих рядків довелося докласти деяких зусиль, щоби встановити справжню біографію полководця.

Як виявилось, жив Дейдей не в Одесі, а в м. Рені. Хоча в Суворовському райвідділі йому справді доводилося бувати — але виключно в наручниках. Дейдей не служив у лавах Збройних сил чи інших військових формувань, оскільки з 2013 року й до цього дня переховується від органів кримінально-виправної системи, адже був засуджений за розбій до п’яти років позбавлення волі. А у Верховну Раду наш герой потрапив по підроблених документах завдяки широкій душі Арсена Авакова. Абсолютно безкоштовно й лише з поваги до кримінальних нахилів Дейдея у вересні 2014 року з оперативно-облікової картотеки МВС України було вилучено інформацію про затримання, притягнення до кримінальної відповідальності та засудження вироком Суворовського районного суду Одеси нинішнього члена Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Євгена Сергійовича Дейдея.

Етапи великого шляху

Виховний засіб, який Дейдей обрав для Ігоря Луценка, — тобто бейсбольна біта — видається дивним лише на перший погляд. Цей суто бандитський інструмент розправи (нагадаю, що саме бітами в Слов’янську був забитий до смерті журналіст Ігор Александров) найбільше пасує постаті дрібного гоп-стопника з м. Рені Одеської області, яким, власне, і є Дейдей.

У цьому нескладно переконатись, зазирнувши в Єдиний державний реєстр судових рішень, де міститься вирок Суворовського районного суду Одеси від 23 березня 2012 року 1527/1-721/11.

ОСОБА_3, про яку йдеться у вироку, — це і є нинішній народний депутат України Євген Сергійович Дейдей, ОСОБА_4 — це його бойовий побратим Ляховольський Олексій Юрійович, який зараз нужденно працює на посаді помічника-консультанта народного депутата України Євгена Дейдея. З повним текстом судових рішень зі справи Дейдея, включно з особистою інформацію, можна ознайомитись у персональному блозі автора цих рядків.

Так от, 11 лютого 2011 року Слідчим відділом Хаджибеєвського відділу міліції Суворовського РВ ГУ МВС України в Одеській області була порушена кримінальна справа №072011-00043 щодо Дейдея Євгена Сергійовича, 12.07.1987 року народження, за ознаками злочину, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України («розбій»). Того ж дня Дейдей був затриманий і доправлений до ізолятора тимчасового тримання.

Вісім днів по тому Дейдей вийшов під підписку про невиїзд — слід думати, що далася взнаки заможність його батьків, які є засновниками та керівниками товариства з обмеженою відповідальністю «ТДН», що займається виробництвом верхнього одягу. До речі, сам Дейдей працював, звісно ж, не слідчим міліції, а значився заступником директора в професійно-технічному навчальному закладі «Майстер», яке було відкрито при батьківській фірмі в м. Рені.

Втім, заступником директора Дейдей був суто номінально, а справжньою його «роботою» були розбійні напади на громадян в компанії з побратимом по кримінальному ремеслу Ляховольським Олексієм Юрійовичем, 29.03.1988 року народження. Бейсбольної біти на той час у Дейдея ще не було, тому він нелегально придбав мисливську рушницю марки ТОЗ, яку перетворив на обріз, і прикладом бив своїх жертв по голові. А для Ляховольського Дейдей придбав газо-шумовий пістолет марки IWG, SUPER, P9, який видавав соратнику при заступанні на бойове чергування.

Слід думати, що розбоєм Дейдей та Ляховольський промишляли досить тривалий час — погодьмось, для того, щоб окупити придбання зброї, треба працювати й працювати. А згубила майбутніх законотворців жадібність: у ніч з 2 на 3 лютого 2012 року вони вчинили в Одесі три розбійних напади поспіль й Ляховольський був затриманий нарядом міліції безпосередньо на місці останнього злочину. Дейдею вдалось втекти, але ненадовго — доки в Україні не почались «поліцейські реформи», міліція працювала досить ефективно. За тиждень у м. Рені був затриманий і Дейдей.

Процитую опис одного з епізодів славного бойового шляху полководця Дейдея, зафіксований у вироку Суворовського районного суду Одеси від 23 березня 2012 року в кримінальній справі 1527/1-721/11:

Дейдей і Ляховольський наздогнали Трандасір А. М. і Трандасір С. В. і, погрожуючи застосуванням обрізу мисливської рушниці та пістолетом, зажадали від останніх передати їм майно, на що потерпілі відповіли відмовою. Після чого, почувши відмову потерпілих, Дейдей застосував до них насильство, небезпечне для життя й здоров’я, яке полягало в нанесенні удару прикладом обрізу рушниці по голові Трандасір С. В., від чого вона впала на землю й знепритомніла. У подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, Дейдей наніс удар прикладом обрізу по обличчю Трандасір А. М., від якого він упав на землю. Далі Дейдей і Ляховольський продовжили наносити Трандасіру А. М., який лежав на землі, удари прикладом обрізу рушниці й прикладом пістолета в область голови. Після того, як Дейдей і Ляховольський припинили наносити удари Трандасір А. М., останній підвівся з землі і в цей момент Дейдей Є. С. зняв з нього дублянку та почав її обшукувати, після чого Ляховольський знову наніс удар пістолетом по голові Трандасіру А. М., від чого останній упав на землю. Подавивши волю потерпілих до опору й довівши їх до безпорадного стану, Дейдей і Ляховольський нанесли приблизно 10 (десять) ударів ногами по тілу Трандасір А. М.

Після цього Дейдей заволодів мобільним телефоном марки «Нокіа», що належав Трандасір А. М., вартістю 1000 грн з сім-картою «Лайф» вартістю 15 грн, на рахунку якої були 35 грн, а разом на загальну суму 1050 грн. Під час нанесення Дейдеєм і Ляховольським ударів по тілу Трандасір А. М., Трандасір С. В. прийшла до тями й намагалась викликати допомогу, зателефонувавши своєму синові Трандасір В. А. У цей момент Дейдей з метою заволодіння чужим майном вихопив у Трандасір С. В. сумку, що не становить матеріальної цінності, у якій був гаманець вартістю 180 грн, всередині якого були гроші в розмірі 150 грн, тим самим спричинивши потерпілій шкоду на загальну суму 330 грн, потім завдав їй удару ногою по тілу. Після чого Дейдей разом із Ляховольським зникли з місця злочину з чужим майном, розпорядившись ним на свій розсуд.

Вирок суду містить опис трьох подібних епізодів. Пограбувавши подружжя Трандасір десь о 23 годині 2 лютого 2011 року в 1-му Студентському провулку в Одесі, майбутній народний депутат України та його майбутній помічник-консультант півгодини по тому на розі вул. Краснослобідської та Я. Гордієнка напали на громадян Хмурого та Сакала й відібрали в Хмурого мобільний телефон марки «Самсунг» вартістю 200 грн. Обчистивши кишені жертви, Ляховольський наніс удар пістолетом по обличчю Хмурому, від чого потерпілий впав на землю і знепритомнів. 

Зі Студентського провулку Дейдей та Ляховольський рушили на вулицю Островського, де біля будинку №3 напали на двох чоловіків, Сивоплясова й Шевчука, та жінку на прізвище Рудьковська. Після того як нинішній помічник-консультант народного депутата Ляховольський вдарив Шевчука прикладом пістолета по голові, Шевчук втратив свідомість. А в цей час Дейдей бив прикладом обрізу (мабуть, народний обранець досі шкодує, що в нього тоді не було з собою бейсбольної біти) в обличчя Сивоплясова. У цей момент бандитів помітив наряд міліції, що проходив неподалік, Дейдею вдалось втекти, а Ляховольський був затриманий.

Втім, суд поставився до розбійників дуже гуманно — вони хоча й були засуджені до п’яти років позбавлення волі кожному, але з відстроченням виконання вироку на три роки. Суд це мотивував, зокрема, тим, що:

Дейдей є особою раніше не судимою, вперше скоїв злочин і притягується до відповідальності, за місцем навчання характеризується позитивно, за місцем роботи та проживання характеризується винятково позитивно, є членом партії «Сильна Україна», де також характеризується позитивно, має на утриманні матір-пенсіонера та дружину, яка вагітна.

Читати й плакати: Дейдей, виявляється, має на утриманні матір-пенсіонера. Матір Дейдея, Дейдей-Волкова Ольга Миколаївна, є директором і засновником ТОВ «ТДН» (код ЄДРПОУ20926642), зареєстрованого за тодішнім місцем проживання Дейдея: 68800, Одеська обл., Ренійський р-н, м. Рені, вул. Шевченка, 20. А сам Дейдей числився на підприємстві своєї матері, звідкіля й приніс «винятково позитивну» характеристику. А ще, виявляється, Дейдей з молодих нігтів займається політичною діяльністю. От тільки «Сильна Україна» — це була така партія, очолювана Сергієм Тигіпком. За тиждень до винесення вироку щодо Дейдея, 17 березня 2012 року, ця партія оголосила про саморозпуск, а її членам було рекомендовано вступити в Партію регіонів.

Втім, дуже сумнівно, щоби дрібний гоп-стопник у перервах між розбійними нападами відвідував засідання партійного осередку, а в партії «Сильна Україна» пишались би подібними членами й навіть видавали позитивні характеристики для долучення до кримінальних справ. Очевидно, характеристику від регіоналів приніс до суду батько Дейдея, який був депутатом Ренійської міської ради й крутився біля «Сильної України».

До речі, щодо батька. Родина Дейдеїв слугує ілюстрацією відомого прислів’я про яблучко, яке падає неподалік яблуньки. Дейдей Сергій Якович, батько нашого героя, за три тижні до порушення кримінальної справи відносно сина сам був засуджений за шахрайство вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області. З текстом вироку можна ознайомитись за оцим посиланням , а фабула справи проста, як господарське мило. Дейдей-старший, який був депутатом Ренійської міської ради та керівником виконавчого комітету Ренійської організації партії «Наша Україна», пропонував заможним громадянам за якихось 1500 дол. влаштувати рішення міськради про виділення земельних ділянок. Урешті-решт пройдисвіт був викритий і засуджений. Втім, до кримінальної справи щодо свого сина Сергій Якович приніс характеристику не від партії «Наша Україна», міську організацію якої він очолював, а від провладної «Сильної України». Напевно, сподівався розчулити суддю. І, здається, свого він домігся.

Винятковий гуманізм судді цілком вдовольнив засуджених: апеляційну скаргу вони не подавали й 9 квітня 2012 року вирок Суворовського районного суду Одеси від 23 березня 2012 року в кримінальній справі 1527/1-721/11 набрав законної сили.

З гопників — у законодавці

Впродовж іспитового терміну Дейдей та Ляховольський мали регулярно ходити відмічатись до органу кримінально-виконавчої системи за місцем проживання й усіляко демонструвати свою законослухняність. Власне, Ляховольський так і робив, тож Любашівський районний суд Одеської області, розглянувши подання старшого інспектора Любашівського РП КВІ УДПтСУ в Одеській області Боярського про звільнення від відбування покарання засудженого Ляховольського у зв’язку із закінченням іспитового строку, ухвалою від 6 квітня 2015 року в справі №507/425/15-к звільнив засудженого Ляховольського О. Ю. від призначеного йому покарання на підставі ст. 78 ч. 1 КК України. Ця ухвала суду набрала законної сили 14 квітня 2015 року та розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням.

Інакше склалася доля другого засудженого, Дейдея, який з кінця 2013 року почав переховуватись від органів кримінально-виконавчої системи. Але в розшук Дейдей не оголошений до цього дня, оскільки трапилася Революція гідності, що піднесла вгору не лише Дейдея, а і міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та його вірного радника Антона Геращенка.

Ці двоє високих достойники наділені здатністю творити справжні чудеса, що й було продемонстровано на прикладі справи Дейдея.

У вересні 2014 року справа зникла з архіву Суворовського районного суду м. Одеси. Оскільки МВС України, як відомо, судами не командує, й одного лише бажання міністра вилучити справу з судового архіву замало, суддя Суворовського районного суду Одеси Сергій Миколайович Боднар виготовив постанову від 24 вересня 2014 року №523/13889/14-к, у якій зазначив, що він нібито розглянув кримінальну справу щодо Ляховольського О. Ю. та Дейдея Є. С. згідно з обвинувальним висновком, складеним 25 червня 2011 року слідчим СВ Хаджибеєвського ВМ Суворовського РВ ГУМВС України в Одеській області старшим лейтенантом міліції Хомовою І. В., та повернув кримінальну справу прокурору Суворовського району м. Одеси для проведення додаткового досудового слідства із залишенням Ляховольському О. Ю. та Дейдею Є. С. попереднього запобіжного заходу — підписки про невиїзд.

Такого ще не було в історії України: суддя «розглянув» справу, в якій за 2,5 року до того іншим суддею був винесений вирок, що набрав законної сили. Водночас ані засуджений Ляховольський, ані органи кримінально-виконавчої системи, куди Ляховольський продовжував ходити відмічатись аж до сплину іспитового строку, про це навіть гадки не мали. Як не мав гадки й суддя Любашівського райсуду Одеської області Вужиловський, який у березні 2015 року звільнив Ляховольського від відбуття покарання за вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 23 березня 2012 року.

Суворовська райпрокуратура, отримавши наприкінці вересня 2014 року від судді Боднара матеріали архівної справи щодо Дейдея, негайно їх переправила в міліцію, де справа й зникла.

Звертає на себе увагу також та обставина, що постанова судді Боднарабула виготовлена 24 вересня 2014 року, тобто на другий день після реєстрації Центральною виборчою комісією Дейдея кандидатом у народні депутати України, куди він повідомив неправдиві дані щодо себе й приховав, що відбуває іспитовий строк у зв’язку із засудженням за скоєння тяжкого злочину.

Одночасно відбулись дивні пертурбації й в оперативно-довідковій картотеці МВС України, звідки зникли відомості про притягнення до кримінальної відповідальності та засудження вироком суду Дейдея Євгена Сергійовича, 12.07.1987 року народження. Натомість у соцмережах та ЗМІ були поширені кілька фотографій засудженого Дейдея в камуфляжній формі, й цього виявилось цілком достатнім, щоб включити гоп-стопника, який переховувався від відбування покарання, під №32 до списку партії «Народний фронт» на виборах до Верховної Ради України в листопаді 2014 року та оголосити його «бойовим командиром» і учасником АТО.

Звісно, зробив це Арсен Борисович аж ніяк не з любові до верхнього одягу, який виготовляє очолюване матір’ю Дейдея ТОВ «ТДН».

Попередня злочинна влада використовувала для придушення опозиційних мітингів «тітушок», яких міліціонери набирали в спортзалах, а посвідчення народних депутатів роздавала секретаркам, водіям і стрибунам із жердиною. Нова чесна та непідкупна влада зробила висновки з помилок попередників. Тому Аваков вже влітку 2014 року почав формувати свою гвардію з кримінальників, яких озброїв і яким видав погони «правоохоронців». Не пощастило лише тричі засудженому Оніщенку, якого Аваков зробив старшим лейтенантом міліції та поставив на чолі роти патрульної служби «Торнадо», та засудженому Пугачову, який служив у цій роті «спеціалістом» — обидва зараз на лаві підсудних.

Тому в зникненні кримінальної справи засудженого Дейдея немає нічого дивного: чим він гірший за засудженого Грішіна, заради якого почистили обліково-оперативну картотеку МВС України та якому організували зміну імені та прізвища на Семена Семенченка?

Але є нюанс: засуджений Дейдей, який за фальшивими документами отримав посвідчення народного депутата України, на відміну від того ж Грішіна-Семенченка ухилявся від покладених на нього судом обов’язків впродовж іспитового строку. А це означає, що на нього зараз очікує довга дорога в казенний дім.

Оскільки іспитовий строк, встановлений для Дейдея Є. С. вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 23 березня 2012 року в кримінальній справі №1527/1-721/11, сплинув 24 березня 2015 року й Дейдей не звільнений судом, як його помічник-консультант Ляховольський, від відбуття покарання, він має бути затриманий і переданий органам кримінально-виконавчої системи для відбування покарання у виді п’яти років позбавлення волі. І цьому не може перешкодити ніяка депутатська недоторканність, оскільки відповідно до п. 2 ст. 4 Закону України «Про статус народного депутата України» набрання вироком законної сили є підставою для дострокового припинення повноважень народного депутата України.

Також місця позбавлення волі мають відвідати ті службові особи МВС України, які вилучили з довідково-облікової картотеки інформацію про притягнення Дейдея до кримінальної відповідальності й видали особі, засудженій за скоєння тяжкого злочину, посвідчення начальника відділу Департаменту міліції особливого призначення Міністерства внутрішніх справ України (саме так на сайті Верховної Ради зазначена попередня посада Дейдея).

Втім, це, напевно, вже буде за іншої влади, за іншого парламенту й за іншого генерального прокурора. А допоки народний депутат України Євген Сергійович Дейдей отримує від міністра Авакова нагородну зброю, є членом Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та входить до складу конкурсної комісії з обрання керівництва Державного бюро розслідувань.

ИНСАЙД и МОНИТОРИНГ

Сохранить

Рубрика "БЛОГИ" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.

Последние публикации

Блоги