Главная>>Разное>>«ПАМ’ЯТНИК ДІТЯМ, ЧИЄ ДИТИНСТВО ЗНИЩИЛА ВІЙНА, МАЄ БУТИ в УКРАЇНІ»

«ПАМ’ЯТНИК ДІТЯМ, ЧИЄ ДИТИНСТВО ЗНИЩИЛА ВІЙНА, МАЄ БУТИ в УКРАЇНІ»

Пятница, 25 Август 2017 15:06

Нещодавно пам’ятник дітям був відкритий у Будапешті. Під час прогулянки містом на Дунаї побачив на набе­режній річки зворушли­вий меморіал. Об этом сообщает t-v.in.ua со ссылкой на СМИ.

Меморіал жертвам Голокосту, де в роки Другої світової війни наци­сти розстрілювали євреїв. Де топили людей живцем у річці, а взуття лишали на березі, аби потім ще й продати... Чоловіків, жінок, старих, дітей... Металеві черевики, туфлі на підборах, особливо ба­гато дитячого взуття — одне за одним у рядку... Останній крок у безодню смерті... А по­руч у яскравих вогнях мерех­тять будівля парламенту, мости, палаци, святкові кораблики на Дунаї... І лампадки пам’яті у ту­фельках, цукерки, квіточки...

Я бачив музей Голокосту в Єрусалимі, табори смерті у Польщі, меморіали та братські могили, але жоден з них так не різав на шматки душу та серце, як ті пари взуття на бе­резі Дунаю... Як вічне проклят­тя війні, тим, хто їх розв’язує та вирішує, які люди та країни мають право на існування, а які ні... Бо ці загиблі угорські єврейські діти усе тут сказа­ли... Своїм життям та взуттям...

А в цей самий час в моїй рідній країні теж ллється кров. Бо вже Путлєр — фюрер 21 сто­ліття, «гідний» нащадок бісну­ватого Адольфа, разом із своєю бандою та нашими переверт­нями вирішили, що Україна та українці мають бути знищені... Тож скількох українських дітей вже забрала та опалила ця кля­та війна? Скільки стали сиро­тами і вже ніколи не побачать тата та маму? Скільки втратили рідну домівку і поневіряються сьогодні по чужих кутках чи притулках? Скільки вже стали жертвами «чисток» лише тому, що народились українцями? Знищується майбутнє нації... Як і в часи голодомору, колекти­візації, репресій...

Зараз Україні, можливо, не до цього пам’ятника. Але він обов’язково має бути. У пам’­ять про війну України за Незалежність, як прокляття російській окупації від загиб­лих та знедолених дітей.

Анатолій

 

Джерело статті: газета “33-й канал. Молодіжка”

Последние публикации

Блоги