Главная>>Разное>>СКЛАДИ ЗІ ЗБРОЄЮ В УКРАЇНІ ПОГАНО ОХОРОНЯЮТЬСЯ

СКЛАДИ ЗІ ЗБРОЄЮ В УКРАЇНІ ПОГАНО ОХОРОНЯЮТЬСЯ

Понедельник, 09 Октябрь 2017 06:33

Такі надзвичайні події — вже не дивина для нас. Адже вибухи на військових складах України стаються не вперше. Наймасштабніші пролунали в Новобогданівці, що в Запорізькій області, у 2004 та 2007 роках. У Лозовій на Харків­щині та у Сватовому на Луганщині вибухи стались у 2015 році. Цьогоріч уже горіли склади в Балаклії, що в Харківській області. Об этом сообщает glaz-vmedia.in.ua со ссылкой на СМИ.

І ось тепер — Калинівка, Віннич­чина.

— Як сьогодні в Україні, де вже четвертий рік на Сході триває війна з агресором, охо­роняють склади зі зброєю?

■ О. Жданов:

— Не повірите — і сьогодні це робить воєнізована охорона (ВОХР), саме з нею укладені від­повідні угоди. Подекуди охоро­ну здійснюють караули військо­вослужбовців, в основному стро­кової служби. Рідко коли склади охороняють контрактники. Річ у тому, що начальник Генштабу че­рез доукомплектованість Зброй­них сил 7 лютого цього року ви­дав директиву про обмеження чисельності військовослужбов­ців у частинах озброєння на ар­сеналах. Тому нині склади охоро­няє ВОХР, і це — катастрофічна ситуація!

— Чому?

■ О. Жданов:

— Варто розуміти, що таке ВОХР. Це люди в основному пен­сійного чи передпенсійного віку, які уклали контракт. Добу вони працюють, дві відпочивають. Ка­раул ВОХРу — це 25 осіб на пе­риметр завдовжки 10,5 кіломе­тра і територію 1200 гектарів.

Це при тому, що ці люди на варті стоять не одночасно, а в три зміни. А реально на постах — усього п’ять осіб. Чи може така кількість охорони належним чи­ном контролювати чималу тери­торію без сучасних електронних засобів та інженерної техніки?

Звісно, що ні. А відтак і вини­кають пожежі на складах. Якщо підхід до охорони арсеналів най­ближчим часом не змінити, то нових Калинівок, Балаклій нам не вдасться уникнути.

■ Ю. Бутусов:

— У Калинівці більша части­на огорожі складів не має сиг­налізації, спостережних вишок. А за даними військової прокура­тури, у черговій зміні в день по­жежі було не 25, а 17 осіб. Ніхто не помітив, де сталося займання. Охорона зрозуміла, що виникла надзвичайна ситуація, лише тоді, коли почула вибухи. Реагувати було пізно. Коли приїхав пожеж­ний розрахунок і побачив вибу­хи страшної сили, то навіть не став гасити пожежу, бо був без­силий у такій ситуації.

До речі, у Калинівці цьогоріч було чотири перевірки — з Ад­міністрації Президента та Голов­ної інспекції Міноборони. Во­ни виявили, що тут немає по­жежної сигналізації. На 141 місці зберігання боєприпасів потрібно насипати захисні вали. Більшість боєприпасів зберігається на від­критих наземних майданчиках, погано захищені від детонації і розльоту боєприпасів. А 59 та­ких майданчиків узагалі не ма­ли жодного захисту, і саме вони першими здетонували під час ви­бухів. 80 відсотків ящиків, у яких зберігалися танкові й артилерій­ські снаряди, прогнили, адже бу­ли на відкритих майданчиках.

Серед інших порушень — брак системи відеоспостереження і раннього виявлення надзвичай­них ситуацій, сигнальної апара­тури вздовж охоронного пери­метра.

— Які найперші дії мають бути, щоб не допустити тако­го?

■ Ю. Бутусов:

— Передовсім вжити належ­них заходів безпеки на основних складах. Посилити зовнішню охорону, щоб відкинути неспо­дівані фактори. Має бути пер­сонал, що займатиметься склад­ською логістикою, який знатиме, як повинні складуватися боєпри­паси та мають бути обладнані майданчики. Відповідні норми розроблені, але їх виконання та контроль за цим — нульовий.

Богдан КУФРИК

 

Джерело статті: газета “Експрес”

 

Последние публикации

Блоги