Агенти Бойка-Медведчука: чим займається родина "регіоналів-опзжистів" із Яготина

14.03.2023 Актуально

Попри те, що 15 вересня 2022 року Касаційний адміністративний Суд України остаточно заборонив діяльність проросійської політсили "Опозиційна платформа — За Життя", в Яготинській громаді ціла родина ОПЗЖистів залишається при владі. Про те, чому колишні "регіонали" гарно себе почувають і зараз, читайте в матеріалі "Моєї Київщини"

Об этом сообщает Конфликты РУ

Партія "Опозиційна платформа за життя" – когломерат двох груп впливу: Бойка-Львочкіна та Медведчука-Рабіновича. Члени цієї політсили активно просували проросійські наративи, окремі, як довели українські спецслужби, співпрацювали з окупаційною владою. У квітні 2022 року (через місяць після рішення Зеленського про припинення діяльності низки політичних партії) у ВР створили депутатську групу "Платформа за життя та мир", до складу якої увійшли 25 нардепів, зокрема Юрій Бойко, Юлія та Сергій Льовочкіни, Нестор Шуфрич та інші. А у травні в парламенті зявилася ще одна депутаська група із 17 осіб – "Відновлення України". Яку очолили одіозний олігарх Ігор Абрамович і мажоротарник від Донеччини Максим Єфімов. Тож, попри офіційну заборону діяльності ОПЗЖ, її колишні члени представляють новостворені депутатські сили або ж і надалі безперешкодно займаються депутатською діяльністю та впливають на життєдіяльність столичного регіону та країни в цілому.

На місцевих виборах до Яготинської міської об’єднаної територіальної громади пройшли 26 депутатів від восьми політичних сил. Троє з тих, хто отримав мандат, – представники "Опозиційної платформи – За життя":

Іван Іванович Шулла;
Людмила Василівна Лисенко;
Іван Томашевич Шулла.

Перший та останній – син і батько відповідно. Щоправда, Іван Томашович склав свій депутатський мандат ще до засідання першої сесії міської ради. Зробив це, бо був обраний також і до Бориспільської районної ради VIII скликання.

Іван Томашевич Шулла

Працював головним лікарем у Яготинській центральній лікарні з 2010 по 2018 рік. Залишався би на "теплому" кріслі й далі, якби його допустили до конкурсу. Але оскільки Іван Томашевич паралельно обіймав посаду директора ТОВ "РЕКАХ Україна", на думку комісії, при зайнятті двох керівних посад міг виникнути конфлікт інтересів. Шулла подав скаргу на таке рішення до суду, але в задоволенні позову йому відмовили. Мовляв, клопотання передчасне, а аргументи необґрунтовані. У березні 2019 Шулла повідомив, що його посаду в Яготинській ЦРЛ скоротили, а отже, він вимушений шукати інше місце роботи. Тож влаштувався лікарем-онкологом у КНП "Березанська міська лікарня" Березанської міської ради.

У політикумі Іван Томашович закріпився під вивіскою "Партії регіонів", представляючи цю політсилу в Київській обласній раді. Депутатом Яготинської міської ради VII скликання став уже як ОПЗЖист. Саме так, із "регіонала" – в "ОПЗЖиста". Імовірно, Шулла вже обдумує, як "перемальовуватися" далі, але поки що його позиція цілком зрозуміла.

Із початку повномасштабного вторгнення чинний нардеп Бориспільської райради спромігся зробити репости декількох публікацій у фейсбуці на кшталт "Все буде Україна". До слова, першоджерело – його син.

Крім цього, у соцмережах Івана Томашевича є пости вдячності за привітання з Днем народження тощо.

Іван Іванович Шулла

Кар’єру на Яготинщині розпочав із центральної лікарні, де 2000 року працював фельдшером-лаборантом Черняхівської дільничної лікарні, а згодом – до 2004 року – займав посаду фельдшера виїзної бригади відділення швидкої медичної допомоги.

Після цього Іван Іванович 6 років був спеціалістом у справах дітей Яготинської міської ради. У 2010-2011 роках працював заступником голови Яготинської РДА, а у 2011–2014 – головою Яготинської райради. Звісно ж, завжди від "Партії регіонів".

Зауважимо, що ще з тих часів у Шулли був товариш по партії та не тільки – Володимир Семеняка. Теж "регіонал", голова Яготинської райдержадміністрації (1998-2005, 2011-2014) та очільник Яготинської районної ради V-VI скликань (2009-2011). Нині ж вони обидва – депутати Яготинської міської ради. Щоправда, балотувався Семеняка від "Нашого краю".

Іван Іванович офіційно відхрестився від "Партії регіонів" 23 лютого 2014 року. Тодішнє рішення пояснив подіями в країні. У той же рік очолив комунальний заклад Київської обласної ради "Яготинський історичний музей". А наступного 2015 року став депутатом Яготинської районної ради вже від "ОПЗЖ". Від цієї ж політсили Шулла 2020 року балотувався на посаду голови Яготинської громади. Ще напередодні виборів Івану Івановичу казали:

Але не слухав. І був твердо переконаний у щасливому майбутньому разом із цією партією. Ба більше, проводив заборонену законом передвиборчу агітацію, зокрема запросив у Яготинський музей народного артиста України Альберта Салтикова. Тоді яготинці скаржилися на відверту пропаганду "руского міра", але це цілком природно для "ОПЗЖ". Зрештою свій голос за Шуллу відали лише 910 містян (9,14%).

Наразі Іван Іванович – депутат Яготинської міської ради від ОПЗЖ. І незмінний упродовж 9 років керівник Яготинського музею. Надзвичайно активний у соцмережах, особливо у фейсбуці. Але має акаунт і в тік-тоці. От до прикладу, публікація про Велику Вітчизняну та "ніколи знову". Зауважимо, що "Велика Вітчизняна" – частина російської пропаганди, спрямована на утвердження особливої роль росіян у Другій світовій війні.

Велику кількість публікацій Іван Іванович присвячує Богу, релігійним святам та філософським роздумам про життя. Пише й про Україну. Здебільшого це подяки ЗСУ за захист і сподівання на мирне життя. Щоправда, про проросійську партію, до якої роками належав та інтереси якої представляв, у Шулли слів не знайшлося.

Руслан Іванович Шулла

Ще один син Івана Томашевича Шулли. Із 2011 року працював у Яготинській міській раді на різних посадах. Очоював яготинський стадіон "Колос". Був обраний депутатом міської ради VIII скликання.

Зареєстрований як ФОП. Мастильні засоби постачає й державним установам, до прикладу, КП "Яготинське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства".

Не дуже медійний. У соцмережах здебільшого популяризує свою справу з продажу запчастини до сільськогосподарської техніки та автомобілів. За понад рік повномасштабного вторгнення – ЖОДНОЇ заяви про війну. Натомість один інформативний пост для громадян таки був.