Угорщина наполягає на продовженні термінів у торгівлі з Україною
Єврокомісії слід продовжити обмеження на постачання української агропродукції до п’яти сусідніх із Україною країн ЄС до кінця 2023 року, але список заборонених до ввезення агрокультур можна скоротити до двох позицій – соняшнику та кукурудзи.
Про це заявив міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь у Люксембурзі після засідання Ради із сільського господарства та рибальства ЄС, передає Інтерфакс-Україна.
Заборона ЄС на імпорт чотирьох культур – пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшника – з України до Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії та Болгарії, чий агросектор більше за інші європейські країни постраждав від напливу агропродукції з України, набув чинності 2 травня та замінив односторонні рішення про заборону імпорту, запроваджені цими країнами, що межують з Україною.
При цьому транзит цих агрокультур їхньою територією дозволено. Спочатку заборона діяла до 5 червня, але потім була продовжена до 15 вересня. Водночас у ЄС звучать думки щодо необхідності подальшого продовження заборони.
"Заборона на імпорт (агрокультур з України, – ред.) має сенс із економічної точки зору лише в тому випадку, якщо вона триватиме, як мінімум, до збирання врожаю та зберігання нового врожаю. У випадку з пшеницею та ріпаком це можна зробити до 15 вересня, але не у випадку з кукурудзою та соняшником. Тому логічним кроком стане продовження заборони ЄС на імпорт до 31 грудня принаймні для цих двох продуктів", – сказав Надь.
Перед початком зустрічі європейських аграрних міністрів у Люксембурзі керівники аграрних відомств Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини погодилися, що співпраця та відстоювання спільної позиції, як і раніше, є дуже важливими щодо Брюсселя.
Угорський міністр також повідомив, що ініціював проведення переговорів із французькими та німецькими колегами-міністрами, щоб обговорити збої на ринку, спричинені українським зерном, які створюють проблеми у повсякденному житті.
Надь пояснив, що ЄС потрібно підготуватися до присутності української сільгосппродукції на європейському ринку в довгостроковій перспективі, тому "необхідно знайти комплексні, довгострокові рішення".
Угорський міністр переконаний, що українська сільгосппродукція має поставлятися на ринки країн третього світу, де вона традиційно була ще до війни РФ проти України. Забезпечивши постачання українського зерна в ці регіони, можна запобігти продовольчій кризі й, відповідно, міграційній кризі.
Подальші дії Брюсселя щодо агроекспорту з України, на думку Надя, необхідно направити на забезпечення функціонування "коридорів солідарності" відповідно до їхньої початкової мети.
В Угорщині вважають, що Європейська Комісія має запровадити прогресивну субсидію на оплату транзитних перевезень.
"Необхідно домогтися того, щоб ми могли перевозити українську сільгосппродукцію якнайдалі від кордону, не тільки на внутрішні ринки союзу, а й у порти Європи, щоб вона могла дійти до країн, що її потребують", – підкреслив Надь.
На його думку, Європі слід "відкривати нові морські порти", щоб мати можливість транспортувати українське зерно в максимальному обсязі традиційними морськими шляхами.
"Останнім часом лише невелика частина української сільгосппродукції перевозиться морем, решта йде до Європи через нас, п’ять країн. Це також показує, наскільки сильно змінюються внутрішні ринки внаслідок необмеженого надходження української сільгосппродукції до Європи", – резюмував голова угорського аграрного відомства.
Проблеми сільгоспвиробників, пов’язані з надлишком українського зерна та іншої сільгосппродукції на ринках країн Східної Європи, почалися в перші місяці 2023 року. Багато в чому їх спровокувала тимчасова скасування з боку ЄС мит на імпорт зерна та олійних культур з України. У зв’язку з цим заходом Брюсселя імпорт агропродукції з України до прикордонних держав суттєво зріс.
Українська продукція, зокрема, зерно, соняшник, яйця, м’ясо птиці, цукор, яблука та яблучний сік, ягоди, борошно, мед та макарони в безпрецедентних кількостях почала осідати на прилавках у цих країнах, що призвело до різкого падіння цін та сильно вдарило по фермерам у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині.