Українська мова посилює свої позиції у соціальних мережах: YouTube теж поступово українізується

Про це свідчать дані дослідження Центру контент-аналізу.

Повномасштабна російська агресія проти України, розпочата 24 лютого 2022 року, визначальним чином вплинула практично на всі аспекти світобачення українців. Ключовою інтенцією більшості громадян України стало прагнення розірвати будь-які зв’язки з країною-терористом та позбутися будь-якої залежності від неї. Деколонізація та дерусифікація культурного простору та простору пам’яті стали важливими складовими цього процесу.

Сьогодні можна констатувати, що за останні три роки українські соціальні мережі пройшли видатний шлях від стану майже суцільного зросійщення до переважної ролі української мови.

Коротко нагадаємо передісторію.

Наше перше дослідження, проведене в жовтні 2020 року, продемонструвало, що три роки тому простір соціальних мереж залишався територією майже тотального домінування російської мови. Хоча 77% громадян України називали українську мову рідною, 70% надавали їй перевагу на роботі або на навчанні й 63% переважно користувалися нею удома, в соціальних мережах державною мовою тоді робився лише кожен шостий допис (16%).

Опісля того набула чинності низка важливих норм Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», а головне – трапилася неспровокована російська агресія, яка спонукала українців відкинути російське домінування.

Наше друге дослідження, проведене в червні 2022 року, на четвертому місяці повномасштабної війни, показало, що ситуація помітним чином змінилася, й українська мова відвоювала свої позиції в Instagram, Twitter та Facebook. Проте YouTube залишався русифікованим.

Аналіз, проведений за тією само методикою в жовтні 2023 року, дає можливість зробити такі висновки:

1. Українська мова відтепер помітно домінує майже в усіх найпопулярніших соціальних мережах. Якщо взяти до уваги заборонені в Україні російські соціальні мережі, а також тимчасово окуповані території (в тому числі ті, що окуповані з 2014 року), то позиції російської мови досі лишаються досить міцними – нею пишеться кожен другий допис.

Втім, окремішній погляд на кожну платформу, а також регіональний розріз засвідчує радикальні зміни на користь української мови.

2. Західні соціальні мережі – Facebook, Twitter (Х) та Instagram – підтвердили тенденцію на посилення ролі української мови. Так, в Instagram державною мовою тепер пишеться понад 90% дописів; Facebook та Twitter (X) за цим показником сягнули 75-80%. Для наочності варто нагадати, що торік частка української мови в цих соціальних мережах становила 65-70%, а три роки тому – в жовтні 2020 року – коливалася в межах 15-25%.

Таким чином, користувачі трьох названих соціальних мереж вже протягом півтора року перебувають в здебільшого україномовному середовищі, що створює сприятливі умови для переходу на українську мову тих, хто ще надає перевагу російській мові. Вочевидь, тенденція на збільшення частки української мови продовжиться, хоч, можливо, скромнішими темпами.

3. Ключовою новиною є те, що радикальний прогрес продемонстрував за останній рік Youtube. Дослідження, зроблене в червні 2022 року, не виявило змін в цій соціальній мережі порівняно з довоєнним періодом. Проте майже півтора роки по тому можна констатувати, що крига скресла й українська мова відчутно посилила свої позиції, відірвавшись від ганебних 5% матеріалів й сягнувши майже половини (45%).

Вдвічі зросла частка української мови і в ТіkTok: якщо раніше співвідношення було 1 до 2 на користь російської мови, то тепер 2 до 1 на користь державної.

4. Воднораз українізація прогнозовано не торкнулася заборонених в Україні російських соціальних мереж – Вконтакте та Одноклассников. Як ми і зазначали в попередніх дослідженнях, жодних передумов та підстав для посилення на цих площадках української мови немає й навряд чи коли-небудь будуть.

5. Важливі тенденції демонструє й регіональний розріз. Якщо Західний макрорегіон продемонстрував радикальне збільшення частки української мови вже в перші місяці після повномасштабного вторгнення (й станом на червень 2022 року частка дописів української мовою там перевищила 85%), то за останній рік ситуація практично не змінилась: питома вага дописів російською мовою й надалі коливається в межах 10-15%.

Таким чином, загальне посилення присутності української мови за останній рік забезпечене Центральним, Південним та Східним макрорегіонами, які поволі нарощують позиції державної мови. Майже в усіх областях зафіксоване збільшення питомої ваги української мови на 10-15%. Так, дуже істотний прогрес показала Сумщина (+16%). Варто відзначити українізацію Київської області: з майже 84% дописів українською мовою вона випередила Закарпатську область і за мовною поведінкою користувачів є близькою до Західного макрорегіону (Київ при цьому відстає й лише підступає до 2/3 дописів українською мовою). Дуже важливо, що вперше українська мова має сильніші позиції в Харківській, Дніпропетровській та Миколаївській областях.

Для порівняння – так виглядало вживання мов у регіональному вимірі в червні 2022 року.

Якщо говорити в цілому, то українська мова тепер переважає в усіх областях, окрім частково окупованих Донецької, Луганської й Запорізької областей, Криму, а також Одеської області. Втім, виглядає на те, що Одеська область у цій компанії ненадовго: саме Одеська область продемонструвала найбільший (!) поступ за останній рік: частка дописів українською мовою зросла з 27% в червні 2022 року до 49% у жовтні 2023 року.

На жаль, Херсонська область засвідчила незначне падіння частки української мови (з 58% до 53%), що пов’язано, вочевидь, з окупацією частини території. Загалом окуповані території прогнозовано показали домінування російської мови.

Висновок

Наслідком російського повномасштабного вторгнення стало врівноваження двох показників: вживання української мови в реальному житті (в побуті, на роботі) і в соціальних мережах. Якщо іще три роки тому між цими двома реальностями існувала велика різниця, то тепер її більше немає. Присутність української мови в західних соціальних мережах практично відповідає її присутності в реальному житті.

Довідково. Дослідження проведене Центром контент-аналізу. Для аналізу були зібрані дописи з поширених в Україні іноземних соціальних мереж Facebook, Twitter (Х), Instagram, Youtube, TikTok, в тому числі й із заборонених, але дотепер використовуваних російських платформ – VK та OK. Було підраховано частоту вживання в кожній соціальній мережі пар слів (лексем), які мають відмінні корені в українській та російській мовах. Лексеми добиралися так, аби вони могли бути вживаними різними категоріями людей, а не лише певними групами. Приклади таких лексем: крок-шаг, вересень-сентябрь, цукор-сахар, гарбуз-тыква, лікарня-больница. Лексеми добиралися з різних аспектів людського життя: харчування, побут, економіка домогосподарств, здоров’я тощо.

Всього було зібрано і проаналізовано 1,17 млн дописів, які містили названі лексеми та були написані в період з 20 вересня по 20 жовтня 2023 року користувачами, що вказали у профілі Україну (або українські регіони, в тому числі окуповані) своїм місцем перебування. Так само визначалися й області, які, щоправда, вказані далеко не у всіх користувачів.

Автор: Сергій Стуканов, керівник аналітичного відділу Центру контент-аналізу

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog’a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.

Долучитись