2% IT-спеціалістів втратили роботу через блекаути,

Як ідеться в дослідженні DOU, найсильніше вимикання електроенергії вплинуло на роботу ІТ-фахівців у Сумській області (це зачепило 84% опитаних). В Одеській, Миколаївській і Кіровоградській областях це мало вплив на 80% фахівців, у Києві та Дніпрі – на 78%, на Волині – на 77%.

У Чернівецькій і Закарпатській областях вимкнення електроенергії позначилися на роботі 66% фахівців, у Львівській – 69%. Дещо рідше, ніж загалом по Україні, вимикали світло і в Запорізькій області – тут 66% фахівців, яких це торкнулося.

Найменше вимкнення електроенергії зачепило айтівців у Чернігові та області: 19% опитаних сказали, що в них не зникає світло (у самому Чернігові – 27%).

Від розміру населеного пункту, в якому живе фахівець, теж залежала частота й тривалість вимикань електроенергії. У Київській області мешканці сіл менше відчули вплив вимикань (68%), але тому, що готувалися до них, адже тільки у 1% з них не зникало світло. Схожа ситуація у Житомирській, Івано-Франківській, Сумській і Черкаській областях. У Львівській, Харківській, Вінницькій, Полтавській та в більшості західних областей, навпаки, вимикання менше зачепили фахівців у великих містах, ніж у сільській місцевості.

Вимикання електроенергії в Україні вплинули й на 10% ІТ-фахівців, які через війну опинилися за кордоном, але планують повернутися. Була ускладнена взаємодія з командами та колегами, які працюють в Україні.

Меншою мірою вимикання вплинули на тих, хто працює в офісі: лише 50% з них це зачепило, а 17% відчули сильний чи дуже сильний вплив. Фрілансерів і фахівців, які працюють part-time, вимкнення електроенергії торкнулися більше, ніж тих, хто працює повний день, адже перші, як правило, на ремоуті. 50% фрілансерів і 45% тих, хто працює неповний день, сказали, що блекаути сильно або дуже сильно вплинули на їхню роботу, проти 33% фултаймерів.

60% опитаних, які зараз живуть в Україні, зауважили, що в них не зменшився заробіток чи кількість проєктів через вимикання електроенергії. Найчастіше про це зазначали фахівці з Києва та Львова (63%), серед спеціалізацій – DevOps/SRE (65%), QA (63%) та розробники (61%). Не було зменшення доходів чи кількості проєктів у 65% сеньйорів, лідів та архітекторів.

Проте 9% айтівців розповіли, що кількість проєктів і дохід зменшилися суттєво, а 2% – втратили роботу через вимикання світла. Найсильніше блекаути вплинули на фахівців із Сум, Харкова та Полтави (у 16% з них суттєво знизився дохід чи вони втратили роботу), інтернів і джунів (15%), а також HTML-кодерів (31%), фахівців з продажів (22%), сисадмінів і дизайнерів (по 20%).

Хоча більшість фахівців змогли зберегти свій дохід в умовах відсутності світла, багато з них відзначили зростання витрат, пов’язаних з облаштуванням робочого місця, придбанням додаткового обладнання або орендою місця в коворкінгах.

Найпопулярніша стратегія адаптації ІТ-фахівців до вимикання електроенергії – придбати генератори та різноманітні зарядні прилади. Так зробили 63% опитаних айтівців.

62% працювали з офісів, коворкінгів та інших місць з електрикою (у кафе, у друзів і родичів, у пунктах незламності й навіть у спортзалах і на АЗС). 54% спеціалістів змінили робочі графіки й стали працювати, зокрема, уночі та у вихідні, коли було світло.

30% подбали про безперебійний інтернет – через зміну провайдера, придбання додаткового обладнання, використання мобільного інтернету. 4% купили чи планували купити старлінки. 17% розглядали варіант переїзду – в інше помешкання, місто чи навіть за кордон. Передавали свої робочі завдання колегам чи зсували терміни виконання завдань доволі рідко – лише 11% опитаних.

Деякі айтівці перейшли на роботу на ноутбуках чи замінили їх на моделі з місткішими акумуляторами. Серед дієвих способів адаптації до блекаутів згадували також активніше жертвування коштів на ЗСУ та роботу з психотерапевтом. Нічого не робили й не планували 9% – переважно ті, в кого не вимикали світло.

Айтівці з великих міст – Києва, Львова, Дніпра, Одеси – частіше за інших віддавали перевагу роботі з офісів і коворкінгів. У менших містах частіше працювали в ті дні та години, коли була електроенергія. Харків’яни рідше за інших купували нове обладнання і ходили в офіси та коворкінги, а переважно працювали в ті години, коли було світло.

Під час вимикань світла компанії зосередилися на забезпеченні офісів електроенергією та інтернетом – про це сказали 65% опитаних фахівців. Інші способи підтримати команду використовували набагато рідше: 24% айтівців зауважили, що компанія організовувала переїзд в інше місце, де краща ситуація з поданням електроенергії, 22% – що компанія допомагала перерозподілити завдання в командах або збільшувала терміни підготовки проєктів і релізів, 21% – що компанія давала співробітникам кошти на придбання додаткового обладнання.

Найактивніше адаптувалися великі компанії (від 200 співробітників), а також аутсорсингові та аутстафінгові компанії. Понад 70% з них подбали про безперебійне світло та інтернет в офісах. Великі компанії частіше за інших організовували переїзд співробітників у місце зі світлом та інтернетом (37% айтівців, які працюють у цих компаніях, відзначили таку можливість).

Невеликі компанії, а також продуктові й стартапи частіше за інших намагалися перерозподілити завдання в командах або збільшити терміни виконання завдань.

Кошти на придбання додаткового обладнання компанії частіше надавали досвідченим фахівцям: серед айтівців рівня Senior+ таку допомогу від компанії отримали 26%, а серед менш досвідчених – 19%.