БЕБ перетворилось на податкову міліцію. Як будуть реформувати Бюро економічної безпеки?

У 2020 році для отримання другої частини допомоги на 1,2 млрд євро від ЄС українській владі висунули вимогу реформувати правоохоронні органи, що займаються розслідуванням економічних злочинів.

Вимога передбачала ліквідацію податкової міліції та створення нового органу — Бюро економічної безпеки.

На той момент на розслідувань правопорушень у сфері економіки, таких як ухилення від сплати податків чи відмивання коштів, займалась податкова міліція, що була підрозділом Державної фіскальної служби, Служба безпеки України та Національна поліція.

Проєкт закону про Бюро економічної безпеки авторства голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева винесли на розгляд Верховної Ради влітку 2020 року.

Він був схвалений парламентом і в березні 2021-го підписаний Президентом Володимиром Зеленським.

В день прийняття закону на сайті Президента з’явилось повідомлення, що новостворене бюро аналізуватиме "бенефіціарів фінансових операцій і визначатиме, чи є порушення закону в обігу коштів тих чи інших бізнес- чи державних структур". СБУ втратить "невластиві спецслужбам функції з розслідування злочинів щодо корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління та економіки".

Проте на травень 2023 року, за оцінками парламентарів, із загальної кількості кримінальних справ за економічними злочинами БЕБ здійснює розслідування лише у 20% випадків, решту справ проводять інші правоохоронні органи.

Так, за січень-травень 2023 року за основною для БЕБ статтею 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків, зборів, обов’язкових платежів) всіма органами досудового розслідування зареєстровано 363 кримінальних проваджень. При цьому БЕБ здійснює досудове слідство лише у 295 з них, тобто 20% кримінальних проваджень розслідують інші правоохоронні органи.

За 17-ма підслідними БЕБ статтями Кримінального кодексу України за п’ять місяців 2023 року Бюро не зареєструвало жодного кримінального провадження.

Основні кримінальні провадження у травні стосувались незаконного обігу підакцизних товарів, несплати податків колишнім керівництвом "Укрнафти" та "Укртатнафти", а також "Регіональної Газової Компанії" (підконтрольної підсанкційному олігарху Дмитру Фірташу), щодо розкрадання газу із газотранспортної системи України.

БЕБ. Результати роботи

Ще в жовтні 2022 року діяльність Бюро економічної безпеки розглядали на спільному засіданні нардепи з парламентських комітетів з питань фінансів, податкової та митної політики та з питань правоохоронної діяльності.

Вони визнали роботу першого керівника БЕБу Вадима Мельника незадовільною.

Мельник очолив БЕБ восени 2021 року за результатами конкурсу, що пройшов не без скандалів. Він був креатурою Олега Татарова, заступника голови Офісу президента Андрія Єрмака.

Мельник — колишній очільник ліквідованої Податкової міліції, працював в системі більше 20 років.

Всупереч вимогам закону "Про Бюро економічної безпеки України" Мельник не звітував перед парламентарями про перший рік діяльності бюро.

У лютому 2022 року Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію (ТСК), що розслідує діяльність БЕБу та можливі випадки порушень законодавства його посадовцями. Очолює комісію депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк. До складу ТСК також входить автор закону про БЕБ Данило Гетманцев.

Згідно згодом оприлюднених даних від БЕБу, на початок 2022 року в структурі бюро працювали 84 детективи, що впродовж минулого року займались розслідуванням 961 кримінальної справи. Щоправда до суду було направлено 29 проваджень, з обвинувальним актом – 24.

За даними Бюро, арештували майна на 46,7 млрд грн, з них левова частка – 41 млрд грн – активи громадян країни -агресора.

Проте, скільки насправді майна знаходиться під арештом лишається нез’ясованим. Бо, наприклад, Офіс генерального прокурора оприлюднив загалом інші дані про роботу БЕБ: 664 справи обліковуються у БЕБ, лише 15 направлені до суду ( 12 з обвинувальним актом та 3 з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності).

Низький показник справ, що дійшли до суду, члени ТСК пояснюють низькою якістю досудового розслідування. Частково це можна пояснити і тим, що у 2022 році як це не парадоксально, детективи не провадили "оперативно-розшукові справи" з причини відсутності Інструкції на проведення такої оперативно-розшукової діяльності. Інструкція була затверджена лише у січні 2023 року.

Основним же показником неефективної діяльності нового органу експерти вважають величезні втрати бюджету через зростання нелегальної торгівлі в Україні. Лише через нелегальний обіг підакцизних товарів, що підслідний БЕБу, за інформацією парламентарів, держбюджет не отримав у 2022 році щонайменше 70,5 млрд₴

Так, втрати через нелегальний оббіг алкоголю складають 10-12 млрд грн, гральний бізнес – до 20 млрд грн, тютюнові вироби – 20,5 млрд грн, пальне – 20 млрд₴

Що виявила ТСК?

7 червня під час Економічного форуму "Ключові антикорупційні та інституційні зміни для відновлення України" Ярослав Железняк презентував звіт ТСК по діяльності БЕБу у минулому році.

Ось головні висновки з нього:

Звіт комісії, що розслідувала діяльність БЕБ

1. Працевлаштування у БЕБ колишніх податківців без конкурсу

Керівництво Бюро не сформувало своєчасно штат органу. Станом на грудень 2022 року БЕБ було укомплектовано лише на 15,6%, його штат складав 624 працівника з необхідних 4 000, тобто був найнятий лише кожний шостий робітник з необхідних.

Велика частина призначень до БЕБу відбувались шляхом "маніпулювання із конкурсним відбором". Переможці призначалися на посаду, а потім переводилися на інші посади. Після цього на конкурсну посаду призначався, відповідно, кандидат, який зайняв друге місце чи він також міг переводитися на іншу посаду. А на конкурсну посаду в кінцевому результаті призначався, наприклад, кандидат на третьому місці за результатом конкурсного відбору.

За весь час діяльності БЕБу не було оголошено жодного конкурсного відбору на керівні посади у БЕБ, всі керівники підрозділів до Бюро призначались з порушенням закону без конкурсів як тимчасово виконуючі обов’язки "шляхом просування по службі".

Таким чином, до центрального апарату БЕБу потрапила більшість особового складу колишньої Державної фіскальної служби, що працювала під керівництвом колишнього голови фіскальної служби Мельника.

Відбулось масове переведення колишніх працівників податкової міліції: 267 співробітників або 60,2% кадрів бюро раніше працювали в органах фіскальної служби та є колишніми працівниками податкової міліції.

"Це дискредитує основну ідею та мету ліквідації податкової міліції, які полягали у докорінному перегляді підходів до методів роботи з бізнесом та протидії кримінальним правопорушенням, що посягають на функціонування економіки України", — йдеться у звіті ТСК.

2. Конкурс на посаду — формальність

У першому конкурсному відборі на посади працівників БЕБу подалось 959 осіб. До подальшого тестування було допущено лише 392 з них, а не допущено 567, тобто 60% претендентів. У більшості випадків причини недопущення названі не були, основна кількість відмов суперечила Регламенту проведення конкурсу та відбувалась "з суто технічних ймовірно суб’єктивних причин".

Конкурсна комісія БЕБу могла відрапортувати про проведення за один день співбесід із понад 75 кандидатами, призначаючи співбесіди у вечірній та нічний час.

"Навіть якщо припустити, що комісія працювала без жодної перерви, максимально можливий 14 годинний робочий день, та захід і вихід кандидатів без жодної затримки, маємо близько 11 хвилин на кожного кандидата, в реальності ж цифри будуть набагато гірші", — йдеться у звіті ТСК про роботу БЕБу, -"відповідні конкурсні відбори були лише формальністю для створення видимості прозорості, змагальності та відкритості".

3. Корупційні злочини детективів БЕБ

14 лютого на засіданні ТСК стало відомо, що керівник підрозділу детективів БЕБ Олександр Ткачук у вересні 2022 року, під час воєнного стану, виїздив за кордон з відрядженням. Хоча, за інформацією ТСК, у цей час Ткачук був у відпустці за власний рахунок.

На засіданні ТСК Ткачук не міг чітко пояснити, з якої причини та яким чином він виїздив за межі України. На думку членів ТСК, існує ймовірність, що він виїздив за кордон за підробленими документами.

На початку 2023 року двох детективів БЕБ було затримано за хабарі у розмірі $4 тис та $1,2 тис, що "може свідчити про низькі морально-ділові якості", "відсутність контролю зі сторони керівників відповідних підрозділів, та відсутність відповідної якісної перевірки цих осіб кадровими комісіями при прийомі на роботу", йдеться у звіті ТСК.

4. Аналітична робота

БЕБ створювався як правоохоронний орган "з новою філософією", що буде запобігати економічним злочинам. Декларувалось, що БЕБ мало займатись аналітикою, щоб виявляти на ранніх етапах економічні правопорушення, на відміну податкової міліції, яка "боролась з наслідками вже скоєних" злочинів.

За інформацією ТСК, на практиці керівник департаменту аналізу інформації та управління ризиками БЕБу Данило Жвалюк неофіційно давав вказівку підлеглим надсилати більшість аналітичних продуктів органам державної влади "для врахування у роботі". Був проти того, щоб давати аналітику підрозділу детективів, оскільки, на його думку, "реєстрація кримінальних проваджень нічого не дає, і детективи мають самостійно відшукувати інформацію про ймовірні злочини".

За аналітичними документами детективи БЕБу внесли до ЄРДР всього 114 кримінальних проваджень. Незначна кількість реєстрацій може свідчити про низьку якість матеріалів для відкриття справ.

Загалом зусиллями БЕБ за 2022 рік до бюджету було відшкодовано лише 33 млн₴ Одночасно фінансування Бюро на 2023 рік передбачає 503, 5 млн₴ З них на оплату праці працівникам БЕБ – 390, 5 млн₴

Такі від’ємні результати спричинили дискусії про доцільність ліквідації БЕБу. Проте врешті члени ТСК зійшлись на можливості переформатування органу за допомогою експертів-міжнародників.

В березні Гетманцев та Железняк внесли на розгляд парламенту проєкт №9080 про внесення змін до Закону України "Про Бюро економічної безпеки України та інших законів України щодо перезавантаження Бюро".

Які зміни для БЕБу пропонують нардепи?

Пропонується до складу конкурсної комісії, що обиратиме директора Бюро ввести п’ять представників міжнародних організацій, що впродовж останніх трьох років були залучені до проведення структурних реформ в Україні, зокрема в сфері запобігання та боротьби з корупцією.

Тобто у складі комісії з дев’яти осіб (в проєкті пропонується, що до конкурсної комісії двох буде подавати РНБО, і двох – Кабінет Міністрів), міжнародників буде п’ять і вони складатимуть більшість.

Міністерство закордонних справ України визначатиме перелік міжнародних та іноземних організацій, що пропонуватимуть своїх п’ять представників. Та подаватиме їх не пізніше ніж за три місяці до завершення строку повноважень директора Бюро або протягом трьох робочих днів у разі його дострокового звільнення.

Ці організації надаватимуть уряду спільний список кандидатів до складу конкурсної комісії з не менше п’яти осіб. Остаточне рішення кому бути у комісії від міжнародників прийматиме Кабінет Міністрів на відкритому засіданні.

Членом конкурсної комісії зможе стати особа з бездоганною репутацією та досвідом роботи у сферах права або запобігання і протидії корупції не менше п’яти років.

Діяльність конкурсної комісії припинятиметься у день, коли уряд офіційно призначатиме директора бюро. Власне, за новими правилами, що пропонує проєкт, комісія надає на затвердження Кабміну лише одну кандидатуру директора (раніше було три на вибір), яку уряд має затвердити.

За новими правилами фінансуватись діяльність конкурсної комісії може за рахунок міжнародних донорів.

По-друге, проєкт забороняє призначати у Бюро економічної безпеки колишніх правоохоронців з інших структур. Зокрема осіб, що не менше одного року працювали на слідчій/оперативній посаді в органах колишньої податкової міліції, прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національній поліції або міліції.

Не можна призначити на посаду у БЕБ людину, що відмовилася від опитування із застосуванням поліграфа.

По-третє, документ вводить щорічне обов’язкове зовнішнє оцінювання ефективності БЕБу. Аудит діяльності проводитиме спеціальна Комісія з проведення зовнішньої незалежної оцінки, що складатиметься з трьох осіб, яких буде призначати Кабінет Міністрів за пропозиціями міжнародних та іноземних організацій.

Членами Комісії з проведення оцінки можуть бути особи, які мають досвід роботи в органах досудового розслідування, прокуратури, судах за кордоном чи в міжнародних організаціях не менше п’яти років, володіють необхідними знаннями та навичками для проведення аудиту, а також мають бездоганну ділову репутацію.

Які шанси цього законопроєкту бути прийнятим у парламенті?

Проєкт закону буде розглядатись в парламенті після того , як пройдуть всі консультації з західними партнерами.

З іншого боку, проєкт встиг отримати несхвальну оцінку від Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради. У висновку експертів йдеться про те, що "вплив міжнародних організацій на формування органів державної влади в Україні може вважатись обмеженням суверенітету України".